Вот кто-то вешает на шею прибыль.
«А почему бы не взять?
Сам же повсюду вещал Свою гибель,
так на кого же пенять?
Разве измена толкнула на дыбу?
здесь ли причину искать?»
А кто-то шагнет и на крестную гибель,
но не посмеет предать.
Вот, услыхав петушиное пение,
кто-то заплакал навзрыд.
Может в слезах этих крылось спасение,
но не беспочвен был стыд.
Кто-то, раскаявшись, смог стать достойным
в Церкви священство принять.
Но кто-то другой молодым в преисподню
сошел, но не стал предавать.
Кто-то не смог одолеть испытания,
кто-то опять согрешил.
Кто-то стал в очередь за покаянием
от угрызений души.
Кто -то придумать не смог лучше, видимо,
чем стать калекой в пути,
лишь бы предателем не нарекли его.
Может быть, это был ты?
Чала Вячеслав,
Шахты РФ
Блеснув, монетой кануть в воду - так за собой след замести. Я слишком полюбил свободу, чтобы ответственность нести. e-mail автора:Chalaw@mail.ru
Прочитано 8844 раза. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
