Жила-была былинка... И вообразилось ей так, что она - великая гора. Альпинисты меня покоряют. Туристы дивятся моему величию. Но вдруг... Как часто это бывает в романах, что происходит некое совершенно неожиданное "вдруг". Итак, вдруг, откуда ни возмись прилетел кузнечик и наступил на былинку.
Былинка поняла, что она никакая не гора.
Ну что ж, не судьба мне быть великой горой. Буду великой бездной! Потекут по мне чистые, подземные реки. Спелеологи будут меня исследовать.
Прочитано 11374 раза. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Похоже, что Незнайка от нашей группы святых закончился ... Молитесь за редактирование и собрание, за иллюстрации и за распечатку... Такое чудо как "Незнайка в квазирозарии" (смотри это чудо под меткой "взрослые дети") не должно пропасть. Если пропадёт Бог это осудит.
my.mail.ru/community/jesus-zvezda./
(точку в конце ссылки не забудьте)
а "бульк" действительно то самый уникальный
ворованный незнайка - не оригинальный...
Kust Ternov
2012-01-16 17:31:10
Успехов и плодоношения...
AndreiBogdanov
2012-02-25 04:32:49
K DELU:
Квинт-эссенция последних Бесед с Господом:
Ненависть мира по отношению к уверовавшим усовершает плод каждого ученика во Вкус Жизни в устах Святого Дегустатора, который не всё глотает, который то и дело сплёвывает.
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.