(СЛУЧАЙ) это псевдоним Бога
Куда бы нас ни вывела дорога,
И что бы мы ни делали, не говорили
Что это мы, сумели, мы сотворили .
Его присутствие вокруг оно везде,
Когда мы поднимаемся, когда на дне,
Окажемся иль оказались у обрыва
Вдруг появляется неведомая сила,
Что не даёт упасть и не даёт подняться
Одни молчат, другие начинают распинаться.
Что случай, мол, помог им, или угробил
И чей - то час настал, а по кому-то пробил
И мало кто подумает в этот момент, о Боге
Бог (Cлучай), он в нашей радости печали и тревоге.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
